Область: Харківська
Населення: 1 461 000
Площа: 310 км²
Висота над рівнем моря: 152 м

Герб Харкова - щит, на якому перехрещені ріг достатку та золотий кадуцей. Як відомо, перший символ асоціюється з родючістю природи, а другий - незмінний атрибут бога Меркурія, одвічного покровителя торговців, мандрівників і посланців миру.

Харківщина здавна є центром розвитку АПК у північно-східній частині України, але також спеціалізується на важкому машинобудуванні. Утім, якщо потужний потенціал Донецька, Дніпропетровська чи Запоріжжя будувався переважно фізичною працею, Харків на фоні цих та деяких інших великих міст колишнього СРСР виглядав своєрідним мозковим центром. Невипадково саме тут зародилася радянська ядерна промисловість, розвитку якої сприяла багатотисячна армія випускників вузів міста.

ІСТОРІЯ
Археологічні розкопки на території Харкова доводять, що тут було поселення ще за бронзової доби - у 2 тисячолітті до н.е. Але заснування міста датують 1654-м роком, коли ватага українських козаків під проводом "осадчого" Івана Каркача оселилася поблизу харківського укріплення (хоча за народними переказами назва Харків походить від імені одного з перших поселенців - козака Харка). Незабаром Московська держава, кордон із якою пролягав за 40 км від міста, приєднала його до своєї території. А наприкінці Першої світової війни уряд Української Народної Республіки витіснили більшовики, і Харків став столицею УРСР.

Цей статус належав місту з 1917 до 1934-го року. Саме тоді українська інтелігенція була практично винищена сталінським режимом. І це не єдине лихо, що спіткало Харків. На його долю випали голодомор та окупація. На момент визволення міста від фашистських загарбників (23 серпня 1943 року) було зруйновано 70 відсотків будівель, загинули десятки тисяч людей. Із початком відбудови запрацювала важка промисловість - заводи, які змінили дислокацію ще на початку війни. Відновився в місті й науково-промисловий прогрес.

ЕКОНОМІКА
За радянських часів Харків розцвів як центр виробництва військової техніки. Нині ж попит на подібну продукцію значно впав, отже, місто перепрофілювалося на постачання авіаційних турбін і літаків. Понад 10 тисяч іноземних студентів щороку приїздять сюди, щоб здобути освіту в місцевих університетах у галузі високих технологій.

ЗНАМЕНИТОСТІ
• Сергій Борткевич (1887-1952) - видатний український композитор, піаніст і педагог, що жив у вигнанні в Австрії.
• Ілля Мечников (1845-1916) - біолог, один із засновників ембріології, наукової геронтології, лауреат Нобелівської премії з медицини (1908).
• Лев Ландау (1908-1968) - відомий фізик, лауреат Нобелівської премії.
• Адольф Кассандр (1901-1968) - впливовий україно-французький живописець, літограф, майстер рекламних плакатів та дизайнер шрифту. Створив всесвітньовідомий логотип Yves Saint-Laurent.
• Клавдія Шульженко (1906-1984) - відома українська радянська співачка, акторка театру та кіно.
• Борис Михайлов (народився у 1938) - український арт-фотограф, вважається класиком сучасної фотографії.

ЩО ВІДВІДАТИ?
Гордість міста - Площа Свободи, дев'ята за розмірами у світі. Майдан обрамлений відповідними до свого масштабу будівлями, серед яких гігантський Будинок державної промисловості - Держпром, перший радянський хмарочос. Колись він був найвищим у Європі.

У південному напрямку - Парк імені Тараса Шевченка, який при вході привертає увагу в першу чергу масивними пам'ятниками Леніну та Кобзарю. Влітку частина парку, що межує з Площею Свободи, стає своєрідним танцмайданчиком деяких нічних клубів. Неподалік розташований Покровський монастир. А далі, за річкою Лопань, красується Благовіщенський собор.

Фан-зона: Площа Свободи
Харківська фан-зона, котра може розмістити більш ніж 50 000 вболівальників, розташована на одній із найбільших площ у світі та буде працювати з опівдня до першої години ночі в день матчів турніру, а в не ігрові дні - з 16.00 до 24.00 за місцевим часом. Тут на трьох гігантських екранах у прямому ефірі транслюватимуться всі матчі чемпіонату, а між ними вболівальники зможуть перекусити і втамувати спрагу, перевірити свої навички в різних конкурсах, зіграти у футбол у форматі п'ять на п'ять, відвідати концерти зірок естради та послухати свіжі сети місцевих діджеїв.

МІЖМІСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
Міжнародний аеропорт "Харків" розташований у межах міста, щодня звідси курсують лайнери до Києва, Москви, Відня та Стамбула. З центрального Південного залізничного вокзалу можна дістатися Донецька (від 6 з половиною годин), Москви (11,5 год.), Києва (від 6 год.) та Львова (20 год.). До послуг іноземців у приміщенні вокзалу - цілодобова англомовна довідкова служба. За кілометр розташований автовокзал, котрий надає послуги сполучення зі столицею України - їхати до Києва близько 7 годин.

Відстань до інших міст Євро-2012
Україна: Донецьк - 315 км, Київ - 480 км, Львів - 1015 км.
Польща: Варшава - 1250 км, Познань - 1570 км, Гданськ - 1600 км, Вроцлав - 1515 км.

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
У місті ще з 1975 року функціонує метрополітен, три лінії якого працюють з 6.00 до півночі. Разовий проїзд коштує 2 гривні. Інтер'єр станцій вражає розкішними люстрами та вітражами. Серед наземного транспорту в нагоді стануть тролейбуси, трамваї, автобуси та маршрутки.

ФУТБОЛ
Великий футбол у Харкові з'явився відносно пізно, але сьогодні українську Прем'єр-лігу без представника цього міста уявити дуже важко.

Досить дивно, що місто з настільки багатими спортивними традиціями у вищій лізі чемпіонату України представляє всього одна команда - харківський "Металіст". Варто зазначити, що свого часу в елітному дивізіоні пограв також "Харків".

Зоряний час "Металіста" припав на 1988 рік, коли харків'яни завоювали Кубок СРСР. За п'ять років до цього вони також вийшли у фінал, але у вирішальному матчі поступилися донецькому "Шахтарю". Донеччани як і раніше раз по раз випереджають "Металіст" - у п'яти попередніх сезонах харківський клуб незмінно залишався третім, пропускаючи вперед "Шахтар" і київське "Динамо".

Перший футбольний матч, про який збереглися документальні свідчення, відбувся в Харкові 6 травня 1910 року - майже через 16 років після першої гри у Львові. Результат історія не зберегла, проте, як повідомила місцева газета "Южний край", "Перша харківська команда" забила "Другій харківській команді" чотири м'ячі.

Наступного року пройшов перший чемпіонат міста, кількість учасників якого за 13 років, коли відбувся перший неофіційний чемпіонат СРСР, зросла до вісімдесяти. Команда Харкова одразу дісталася фіналу, в якому з рахунком 2:1 обіграла збірну Ленінграда.

У 1936 році була утворена вища ліга чемпіонату СРСР, проте "Металіст" пробився до еліти тільки в 1960-му. Але першого помітного успіху харківський клуб досяг у 1988 році, коли з рахунком 2:0 взяв гору над московським "Торпедо" у фіналі Кубку СРСР. До речі, лише 14 команд виборювали цей трофей за всю історію турніру.

Відомі імена
У 50-х і 60-х роках минулого століття в харківських "Металісті" та "Локомотиві" вболівальників радував своїм талантом воротар Микола Уграїцький. Помітний слід в історії харківського футболу залишили місцеві вихованці Микола Корольов і Володимир Лінке - найкращі снайпери "Металіста" всіх часів. Однак найбільш знаменитий уродженець Харкова в рідному місті на професіональному рівні ніколи не грав. Правий захисник Володимир Безсонов, який посідає п'яту сходинку в списку футболістів із максимальною кількістю матчів за збірну СРСР, провів більше 300 ігор за київське "Динамо". З біло-синіми Безсонов виграв шість чемпіонських титулів, п'ять Кубків СРСР і Кубок володарів кубків 1986 року.

Чи відомо вам?
Нинішню назву "Металіст" отримав лише в 1967 році. До цього з часу свого заснування в 1925 році харківський клуб, переходячи від одного заводу до іншого, встиг пограти під п'ятьма різними іменами: "ХПЗ" (Харківський паровозобудівний завод), "Зеніт", "Трактор", "Дзержинець" і "Авангард".

СПОРТ
Харків виховав більше 40 олімпійських призерів. Серед них Олексій Баркалов (водне поло), Рустам Шаріпов (гімнастика), Людмила Джигалова (легка атлетика) і Юрій Поярков (волейбол). Плавчиха Яна Клочкова, яку називають Золотою рибкою, виграла чотири золоті медалі в Сіднеї та Афінах. Місцевий "Локомотив" є дев'ятиразовим чемпіоном України з волейболу, а "Локомотив" футзальний диктує моду в українському футзалі. Сестри Катерина та Олена Бондаренко у 2008 році стали чемпіонками відкритого чемпіонату Австралії в парному розряді.